DIN 51502 — один з основних стандартів під час професійного підбору консистентного мастила.

Важливий компонент багатьох вузлів і механізмів-пластичні мастила. Застосування якісних мастил забезпечує надійний захист деталей, що труться, і збільшення ресурсу обладнання.

Для правильного вибору мастильного матеріалу треба керуватися інструкцією з експлуатації виробника механізму. Якщо немає регламентованих виробником даних, необхідно знати, у яких умовах працює механізм: діапазон робочих температур, рівень навантаження, тип механізму, (наприклад, підшипник або централізована система змащування), умови роботи, тип робочого середовища.

DIN 51502 — один з основних стандартів під час професійного підбору консистентного мастила.

DIN – німецький інститут стандартизації, головним завданням якого є розробка стандартів, технічної документації, технічних умов тощо. Стандарт DIN 51502 розроблений спеціально для мастил. Знаючи, як правильно розшифрувати стандарт, дає можливість професійно підібрати мастило для будь-якого механізму або обладнання.

Буквенно-символьна класифікація консистентних мастил через DIN 51502
 Наприклад: ∆ K 2 K – 20
  

- Знак 1 Консистентне мастило на основі мінеральної оливи; ∆ 

- Знак 2 Мастило для підшипників ковзання й антифрикційних, для поверхонь тертя; К  

Знак 1 и Знак 2
 

- Знак 3 Клас NGLI;  2

Деякі виробники використовують позначення консистенції мастил NLGI 1,5. Це означає, що мастило є між класами NLGI 1 і 2.

- Знак 4 Верхня температура застосування; K

 - Знак 5 Нижня температура застосування.

Класифікація пластичних мастил DIN 51825

Найбільш поширеними є:

DIN 51825 K — мастило, виготовлене з мінеральної та/або синтетичної оливи високої в'язкості, із загусником.

DIN 51825 KP — мастило K з додатковими присадками, що знижують тертя й захищають від зносу в зоні змішаного тертя.

DIN 51825 KF — мастило K з додатковими твердими присадками (графіт, дисульфід молібдену).

DIN 51825 KPF — мастило K з додатковими присадками, що знижують тертя й захищають від зносу в зоні змішаного тертя, а також із додатковими твердими присадками (графіт, дисульфід молібдена).

    Рекомендації й особливості подальшої заміни мастила:

• Бажано використовувати той самий тип мастила, який застосовувався раніше. Якщо застосовується інший

тип, необхідно перевірити змішуваність.

• Проводьте додаткове змащування за робочої температури та під час обертання.

• Рекомендується додаткове змащування перед тривалою зупинкою машини.

• Не застосовуйте надмірну кількість мастила.

• Інтервал додаткового змащування необхідно коригувати залежно від температури,

ступеня вібрації, навантаження й умов довкілля.